“Słownik polsko-ukraiński we dwóch tomach” Gęsiorski A.I., Humecka Ł.Ł., Kiernycki I.M.

ПЕРЕДМОВА
Радянська лексикографія збагатилася останнім часом значною кількістю двомовних словників, потреба в яких викликана величезним інтересом радянського народу до культури і мови всіх народів світу. Характерно, що, не зважаючи на вікове сусідство і довгі періоди політичного співжиття українців і поляків, ні за австрійського режиму, ні в Польщі періоду 1918— 1939 рр. не було видано ні одного великого польсько-українського словника, і тільки в радянський період вперше появляється такий словник. Возз’єднання українських земель в єдиній Українській Радянській державі і перемога народно-демократичного ладу в Польщі створили сприятливі умови для творчої співпраці обох братніх народів. В 1957 р. вийшов у Варшаві українсько-польський словник, що має близько 30 000 реєстрових слів (Słownik ukraińsko-polski. Pod redakcją S. Hrabca, P. Zwolińskiego, Instytut Polsko-Radziecki, Warszawa, 1957). В Інституті суспільних наук АН УРСР складений великий Польсько-український словник.
Цей Польсько-український словник має близько 100 000 реєстрових слів і ставить собі за мету відобразити словниковий склад сучасної польської літературної мови в усіх його стилістичних пластах. Проте реєстр словника містить в собі і певну частину лексики, яка відбиває явища 1 предмети, що відносяться до минулого, і яка зустрічається в мові художніх творів XIX ст.