Работы Погодина по истории и литературе славянских народов написаны с позиции позитивиста. Часть из них опубликована в «Русском филологическом вестнике». Резко критиковал взгляды славянофилов. Отстаивал права польской историографической школы (как член Академического союза)… Одним из первых в России занялся историей и этнографией гуцулов. Среди русского населения Прикарпатской области особенно любопытны в этнографическом отношении гуцулы, сохранившие, благодаря своей неприступности, много любопытных черт старого быта. Сами гуцулы, название которых происходит, вероятно, от какого-то румынского слова, называют себя руснаками или русскими людьми. – писал Погодин (“Зарубежная Русь”). В годы Первой мировой войны полонофильство Погодина пошло на убыль. Учёный сочувственно относился к Олексе Довбушу, коего именовал последним карпато-русским вождём восстанцев-опрешков (опришков).
Liberum veto. Болезнь Сейма
Труп мертвеца; на всех он ужас наводил./ Как пара костылей торчали ноги; руки/ Крест-накрест сложены, лицо с печатью муки,/ И полусгнивший рот у мертвеца зиял – писал Адам Мицкевич в балладе «Корчма в Упите» об […]
“Путівник з історії Польщі” Лукаш Камінський, Мацей Коркуць
Cпочатку Польща була середніх розмірів державою перших П’ястів, яким доводилося виборювати своє місце серед сусідів. Була маленьким королівством Локетка – об’єднанням земель, зібраних після періоду удільної роздробленості. Була також могутньою державою Ягеллонів, яка належала до […]
“Ставлення польських лівих і лівоцентристських партій до українського питання в Галичині на початку ХХ ст” Плекан Юрій
У статті розглядаються питання різних підходів і трактувань щодо розв’язання українського питання в Галичині польськими політичними партіями лівого та лівоцентристського спрямування, а також співпраці їх з українськими лівоцентристськими партіями для налагодження польсько-українських відносин. Ключові слова: […]